Харків

Палац праці — особлива будівля в архітектурному ансамблі Майдану Конституції, пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення. 

Побудували його 1916 року за проєктом архітектора Іполіта Претро. Спочатку це був прибутковий будинок Страхового товариства «Росія». Будівля, в якій були поєднані стилі модерну і неокласицизму, мала шість поверхів, два «внутрішні» корпуси і три внутрішні двори, що були транзитом між нинішніми Павлівською площею, вулицею Квітки-Основ’яненка і Майданом Конституції. На першому поверсі розташовувались магазини, на інших п’яти — шести- і восьмикімнатні квартири, які здавали за дуже великі для європейського ринку нерухомості гроші. 

Після захоплення влади в Україні більшовики оголосили цей будинок державною власністю. Відтоді тут була Всеукраїнська Рада профспілок, а також Народний комісаріат праці, після чого виникла сучасна назва — Палац праці.

У 1930-ті роки настали часи сталінського терору, коли радянська влада винищувала українську інтелігенцію. Репресії не оминули й архітектора Претро — 1937 року його розстріляла радянська влада. Та його творіння продовжило своє життя: Палац праці пережив і червоний терор, і німецьку окупацію. 

2 березня внаслідок російського ракетного удару по Майдану Конституції були пошкоджені фасади, вікна, дах, а також внутрішні стіни та інтер’єри Палацу праці. Внаслідок руйнування була знищена експозиція новоствореного Музею історії фармації, який розташовувався в цій будівлі.