Миска з яблуками

Краматорськ. Жовтень 2023

Восени Схід гріє залишком тепла так інтенсивно, що можна вдягати футболку. На порожніх вулицях приватного сектору їздять трамваї, вітер роздуває порожні шибки вікон. Місцеві або пораються на городі, або відбудовують зруйновані помешкання. Серед рожевої клумби видніється сива голова літньої жінки. З ґанку лунає шум інструментів. Підходжу привітатись, кажу, що журналіст і шукаю героїв для наступного репортажу. Жінка в цю ж мить хапає мене за руку і веде до хвіртки.

Любов Прокофіївна прожила тут сімдесят років, як каже сама — з пелюшок на Донбасі. Її чоловік помер декілька років тому, і тепер жінка сама порається з господарством. Після прильоту в неї почали трястись руки і ноги. І тепер, гуляючи подвір’ям, вона витанцьовує східне бугі-вугі, сама жартуючи з того. 

Будинок Любові Прокофіївни став мішенню російського снаряду ще влітку. Від влучання уламків у оселі знесло вікна, димохід і впала стеля. У спальні штукатурка вже вся на підлозі. Подекуди видно уламки незаметеного скла.

— Я була на вулиці, ось заходила до хати вже, в дверях у тамбурі стояла. А потім як віднесло мене волною, то я от біля грядки аж опинилась. Якось змогла набрати дочку, вона приїхала, мене вичухала трохи. А руки от досі трясуться, врач каже — великий стрес. Десь осколок я зберегла, шо прилетів. Але забула, де поклала.

Волонтери, які лагодять покрівлю та вікна пані Любові, Богдан і Микола — місцеві хлопці, які від початку повномасштабного вторгнення Росії почали допомагати землякам. Організації у хлопців немає, зазвичай вони самі дізнаються, де потрібна допомога. Або працює сарафанне радіо. Десь вийшло зібрати матеріалів, десь підшаманили інструментів — і так вже відновили більше 80 будинків. Переважно допомагають людям старшого віку, які тут в основному і залишились. Богдан і Микола також евакуйовують людей із особливо гарячих точок і розвозять гуманітарну допомогу деокупованими селами. Одним словом, хлопці завжди мають роботу.

Із Любов’ю Прокофіївною ми допили водянисту каву, якої вона зробила аж дві чашки для мене самого, і пішли на подвір’я. Тут росте яблуня, яку вона садила ще з чоловіком. Через маленький зріст пані має змогу дістати яблука лише з землі, тому всі плоди в мисці, яка стоїть під деревом, — яскраво червоні й до біса стиглі. Якщо на вигляд яблука не зовсім презентабельні, то на смак кращих годі й шукати. З’їв три і два поклав до кишені. 

— У мене був раніше город, трохи сапала грядки, працювала. А зараз шо вам розказати... Хвора я, старенька вже. Але ше своїм ходом двігаюсь, — підморгнула Любов, — тепер от від дня до дня живу, дочка помагає, доглядає за мною. 

Вже наприкінці розмови жінка розповідає про свого онука, який переїхав із матір’ю в безпечніше місце. Згадує лише, що дуже любить гратися з малим влітку на ґанку і чекає, коли закінчиться війна, щоб знов його побачити. Більше про сім’ю не говорить, каже, що це особисте.

Я тисну її малесеньку долоню і виходжу з хвіртки крізь натовп яскраво-фіолетових квітів. Старенька вмощується на табурет і дивиться, як її будинок зліплюють, ніби пластиліном, після влучання російського снаряду. 

Серпень 2024

Від мого візиту до пані Любові Прокофіївни пройшло десять місяців. За цей час на лінії фронту сталось багато важливих змін. Зокрема, росіяни окупували Авдіївку, яку ЗСУ боронили десять років, від початку війни. Волонтери, які відбудували будинок героїні репортажу, до останнього евакуйовували з міста людей. Після повної окупації Авдіївки член волонтерської команди Микола мобілізувався до Збройних Сил. Його напарник Богдан продовжує евакуацію населення з прифронтових міст і сіл. 

Декілька днів тому волонтер заїжджав у гості до Любові Прокофіївни. Жінка традиційно порається на подвірʼї, збираючи серпневий урожай. Ходить до сусідів у гості і на ринок по продукти. Від нервового тремору залишились поодинокі нагадування. Коли є якийсь стрес, руки можуть знову затремтіти. Робота руками, як каже жінка, — найкращі пігулки від усього.

Пані Любов напоїла Богдана кавою і похвалилась стелею, яку вони з напарником полагодили до морозів. І так само чітко на прощання промовила: «Я нікуди звідси не поїду, це мій дім».

Організації з відбудови та евакуації населення

На Донеччині триває активна робота з відбудови зруйнованих внаслідок обстрілів будинків та евакуації мирного населення з небезпечних зон. Чимало волонтерських і благодійних організацій об'єднали свої зусилля, щоб допомогти місцевим жителям, які постраждали від війни.

Однією з провідних організацій, які займаються відбудовою зруйнованого житла в Донецькій області, є «СХІД SOS». Ця організація зокрема допомагає людям покинути зони активних бойових дій. Вони оперативно реагують на запити місцевих жителів про евакуацію, забезпечують постраждалих необхідними речами та психологічною підтримкою.

В інших постраждалих регіонах схожу роботу проводить «Добробат». Цей добровольчий будівельний батальйон об'єднує небайдужих українців, які відновлюють зруйновані будинки та інфраструктуру. Першочергове завдання проєкту — швидке відновлення: перекриття зруйнованого даху, ремонт побитих вікон, підмурування пошкоджених стін. Осередки волонтерського руху є у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій і Херсонській областях. Завдяки їхній роботі багато українців отримали можливість повернутись до нормального життя. 

Ще одна важлива організація — Repair Together, яка зосереджується на відбудові житлових будинків у селах, що постраждали від російських обстрілів. Волонтери цієї ініціативи допомагають відновлювати дахи, стіни та інші елементи будівель, що дозволяє людям повернутись до своїх домівок. 

У той самий час, організації, які займаються евакуацією населення, грають важливу роль у збереженні життя людей на сході України. «Карітас Україна» та «Червоний Хрест України» забезпечують безпечне транспортування людей з небезпечних територій до більш безпечних регіонів. Вони не лише організовують евакуацію, але й надають гуманітарну допомогу, тимчасове житло та медичну підтримку. 

Завдяки цим та іншим організаціям, люди на сході України отримують необхідну допомогу — як у відбудові житлових будинків, так і в безпечному переселенні з небезпечних зон. Ця підтримка є життєво важливою для тисяч українців, які постраждали від російської агресії.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі  “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win